uk

Новий порядок формування плану-графіку податкових перевірок. Чи стане бізнесу легше?

Джерело: Ліга БІЗНЕС

В кінці грудня кожного року платники податків «штурмують» офіційний сайт Державної податкової служби України з метою пошуку себе в затвердженому на наступний рік плану-графіку документальних перевірок. Порядок відбору платників податків до плану-графіку податкових перевірок регламентований Наказом №524 від 02.06.2015 року.

При формуванні плану-графіку податкових перевірок фіскальний орган використовує ризиковий критерій, при якому кожного потенційного представника бізнесу перевіряють на відповідність критеріям ризиковості.

13 листопада 2020 року набрав чинності Наказ №548 від 07.09.2020 року, яким внесено зміни до згаданого вище Наказу та вдосконалено критерії ризиковості, а також змінено загальні підходи до формування план-графіку податкових перевірок.

Але ж, як такі зміни вплинуть на бізнес? Чи буде контролюючий орган більш вибірковим при формуванні плану-графіку податкових перевірок? Чи навпаки, тепер кожен суб’єкт господарської діяльності, може опинитись у плані-графіку податкових перевірок?

Спробуємо розібратись.

  1. Порядок нарешті приведено у відповідність до Податкового кодексу України

Раніше контролюючий орган систематично коригував план-графік податкових перевірок, фактично, не маючи на це жодних правових підстав. Адже, стаття 77 ПК України не передбачала можливості проведення перевірок.

Законом 466 внесено зміни до статті 77 ПК України і передбачено право фіскальним органам коригувати план-графік податкових перевірок, але не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі поточного року. Тепер таке право передбачено і в Наказі №524.

Позитивним є те, що платник податків все одно буде мати змогу підготуватись до такої перевірки, адже порядком тепер встановлено, що платник податків, який був включений до плану-графіку внаслідок зміни (коригування) плану, не може бути перевірений раніше 1 липня, якщо його включено в першому кварталі, та раніше 1 жовтня, якщо його включено до плану в другому кварталі.

А враховуючий той факт, що при плановій перевірці перевіряється вся діяльність платника податків за останні 3 роки, то час на підготовку є вкрай необхідним. Адже найкращий спосіб успішно пройти перевірку – підготуватись до неї.

  1. Змінено критерії ступеня ризиків платника податків

До плану-графіку податкових перевірок включаються платники податків, які мають найбільші ризики несплати до бюджету податків, зборів та платежів, та які відповідають не менше ніж трьом критеріям високого ступеня ризиків. До таких платників також застосовується і грошовий критерій, щодо обсягів доходів або обсягів постачання.

Наказ 548 якраз і доповнює критерії ризиків положеннями, які викликають багато питань. Наведемо деякі найбільш ризикові для бізнесу.

Так, наприклад, до високого критерію ризиковості відноситься ситуація, коли у податкового органу наявна інформація про судові рішення за статтями 191, 212, 368 Кримінального кодексу України про ризиковий характер діяльності контрагентів платника податків. І тут виникає одразу велика кількість запитань.

Судовими рішенням, у розумінні КПК України, є вирок, ухвала та постанова.

І тут маємо ситуацію, коли контролюючий орган буде використовувати, скажімо, інформацію із ухвали суду про надання тимчасового доступу до речей і документів як підставу для включення платника податків до плану-графіку податкових перевірок.

Не дивлячись на те, що інформація, яка зазначається в ухвалі, не є встановленими фактами, а є інформацією, яка отримана в рамках досудового розслідування і може ґрунтуватись взагалі на припущенні органу досудового розслідування. Значно логічніше було б використовувати вирок суду, як джерело інформації. Але зрозуміло, що це б значно звузило можливості для контролюючого органу.

Ще одним цікавим критерієм є наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операцій з продажу із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу продажу, але не менше ніж 100 тис. грн.

Знову ж таки, виникає логічне питання щодо походження такої інформації. Адже припущення контролюючого органу чи органу досудового розслідування не можуть бути підставою для порушення прав платника податків. І хоча на думку контролюючого органу включення платника податків до плану-графіку податкової перевірки не порушує його права, погодитись з таким твердженням не вдається, оскільки включення платника податків до плану-графіку податкових перевірок має негативний вплив на ділову репутацію підприємства. З чим і погодився Другий апеляційний адміністративний суд у справі №520/6387/19 від 04.02.2020 року.

З точку зору збору інформації цікавим є також критерій щодо невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації. Цікавим він є тому, що встановити залишки на складі з метою співставлення їх з обсягами реалізації можливо внаслідок проведення інвентаризації на складі платника податків або в ході обшуку, а при співставленні реєстрів податкових накладних, в повній мірі встановити всі надходження і залишки не завжди вийде.

До високих критеріїв ризиків також включено наступні критерії:

  • зменшення вартості основних фондів у значних обсягах при відсутності збільшення сплати податку на прибуток;
  • зростання довгострокових зобов’язань і забезпечень в сумі більше ніж 10 млн грн або у разі перевищення 30 відсотків загальних обсягів постачання;
  • якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази;
  • якщо сума розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів на 30 відсотків перевищує суму нарахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

До середніх критеріїв ризиків додано критерії, пов’язані з галузевою специфікою, зокрема, пов’язані з будівництвом та торгівлею, а також критерії, пов’язані з обігом підакцизних товарів. Також негативний вплив на ступінь ризиків платника податків матимуть негативні рішення комісій, пов’язані із зупиненням реєстрації податкових накладних.

Цікавих уточнень зазнали і незначні критерії ризиковості. Так, до незначних критеріїв ризиковості додано улюблений аргумент податкової міліції, зокрема, щодо того, що ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що внесені зміни скоріше розширюють можливості для контролюючого органу, а їх розпливчаті формулювання дозволяють трактувати інформацію в потрібному напрямку, що, на нашу думку, погіршує становище бізнесу. Адже тепер, якщо дуже хочеться провести планову перевірку платника податків, потрібна інформація для цього знайдеться.

Однак, включення платника податків до плану-графіку податкових перевірок не є вироком для бізнесу. Часто контролюючий орган не може документально підтвердити відповідність платника податків критеріям ризиковості, що дає можливість, при правильній юридичній допомозі, виключити платника податків із план-графіку податкових перевірок за рішенням суду.