Джерело: Юрист & Закон
В часи карантинних обмежень та локдаунів ситуація на ринку праці України склалася не найкраща. Багато хто втратив роботу, особливо в сфері обслуговування, тому буває, що на одне вакантне місце претендує значна кількість потенційних працівників. Відповідно у роботодавців з’являються важелі для зловживання. Працівникам пропонують укласти трудову чи цивільно-правову угоду. При цьому, для більшості громадян важливий сам факт працевлаштування, а вид угоди, яку вони підписують з роботодавцем, мало кого бентежить, особливо на етапі її підписання. Питання виникають вже в процесі реалізації таких угод.
Тож пропонуємо розібратись, які ж відмінності існують між трудовими та цивільно – правовими відносинами, щоб потенційний працівник зрозумів, як це може відобразитись на його становищі.
Що ж собою являє трудовий договір?
Статтею 21 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України) закріплено поняття трудового договору, яким є, як правило, письмова угода між працівником і директором підприємства, установи, організації, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання такої роботи.
Відзначимо, що предметом трудового договору є процес праці, який полягає у виконанні роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, інакше кажучи, його сутність зводиться до виконання працівником певної визначеної трудової функції.
Трудова функція працівника, здебільшого, не передбачає конкретного кінцевого результату за винятком строкових трудових договорів, що укладаються з особами для виконання певної роботи у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Які ознаки мають трудові відносини?
Виділити ознаки трудових відносин можливо аналізуючи положення трудового законодавства, але доцільніше звернутись до судової практики, а саме до Постанови Верховного Суду від «14» травня 2020 р. у справі №640/1099/19 в якій ці ознаки викладені в консолідованому вигляді. То ж до ознак трудових відносин відносяться:
- систематична виплата працівнику заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання працівником роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від «28» липня 2010 р. №327;
- обов`язок роботодавця надати працівнику робоче місце;
- дотримання працівником правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо;
- праця працівника юридично не самостійна, проходить у рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);
- праця здійснюється шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень роботодавця;
- працівником виконується робота певного виду (трудова функція);
- трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час;
- протягом встановленого робочого часу працівником виконуються певні норми праці;
- працівнику встановлюються спеціальні умови матеріальної відповідальності;
- до працівника застосовуються заходи дисциплінарної відповідальності;
- за працівником закріплюється право на встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо, забезпечення яких є обов’язком роботодавця.
Саме через небажання виконувати обов’язок із забезпечення працівників гарантіями, пільгами, компенсаціями, а також з причин податкової оптимізації багато роботодавців намагаються приховати фактично трудові відносини під виглядом цивільно – правових.
Що собою являє договір цивільно-правового характеру?
Цивільно – правовий договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Здебільшого сторони укладають такі види цивільно – правових угод, як договір підряду та договір надання послуг.
На відміну від трудового договору, предметом якого є процес праці, предметом цивільно-правового договору є кінцевий результат, тобто виконання виконавцем обумовленої роботи, направленої на досягнення кінцевого результату. Узагальнюючи, можемо сказати, що в цивільно-правових відносинах результат праці превалює над способом досягнення такого результату.
Які ознаки мають цивільно-правові відносини?
Як і у випадку з трудовими відносинами, краще за все дослідити ознаки цивільно-правових відносин звернувшись до судової практики. Найкраще такі ознаки можна виділити з відносно свіжих постанов Верховного Суду від «04» липня 2018 р. у справі №820/1432/17, від «06» березня 2019 р. у справі №802/2066/16-а та від «13» червня 2019 р. у справі №815/954/18.
В постановах суд дійшов висновків, що цивільно-правовим відносинам притаманні наступні ознаки:
- особа самостійно організує виконання роботи на власний ризик;
- виконавець за договором не зараховується до штату установи (організації);
- виконавцю не вноситься запис до трудової книжки за виконувану ним роботу;
- керівником установи (організації) замовника не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду;
- виконавцю не передбачено жодних пільг, компенсацій та гарантій, встановлених трудовим законодавством;
- результати роботи, як правило, фіксуються в актах приймання виконаних робіт, що укладаються між сторонами цивільно-правового договору;
- виконавцю виплачується винагорода за виконану роботу.
Які відмінності між трудовим та цивільно-правовим договором?
За цивільно-правовим договором фізична особа приймає на себе обов’язок виконати роботу і передати замовнику її результат. Такі відносини регулюються нормами цивільного законодавства. У випадку коли фізична особа виконує роботи під керівництвом іншої сторони, що організовує працю та здійснює вказівки щодо послідовності проведення робіт — це буде трудовим договором, який регулюється нормами трудового законодавства.
Трудове законодавство захищає працівників та забезпечує їх рядом преференцій, таких як соціальні гарантії, пільги, компенсації. Виконавці, що працюють за цивільно-правовими угодами не мають таких заохочень, саме тому роботодавцям вигідно маскувати фактично трудові відносини під цивільно-правовими. Слід врахувати, що такі дії роботодавців є доволі ризиковими, враховуючи курс країни на боротьбу з прихованими трудовими відносинами.
Які наслідки має факт визнання цивільно-правового договору трудовим?
Визнання цивільно-правових відносин трудовими здійснюється у судовому порядку, якщо існує достатня доказова база, що характеризує відносини фізичної особи та замовника як трудові.
Суди стають на сторону працівників, та визнають цивільно-правові договори трудовими, якщо встановлено, що:
- особа систематично виконувала доручення роботодавця, а обсяг її обов’язків збігався з колом обов’язків за відповідною посадою;
- особа керувалася внутрішніми положеннями роботодавця;
- особа отримувала матеріальну допомогу та щомісячні виплати, як і працівники;
- час роботи особи зазначали в табелі.
За порушення трудового законодавства в частині оформлення трудових відносин посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної, а саме підприємство – до фінансової відповідальності. При цьому фінансова відповідальність може застосовуватись одночасно з адміністративною.
Фінансова відповідальність (передбачена ст. 265 КЗпП)
За допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплату зарплат «в конверті» підприємство/ФОП на І-ІІІ групі оподаткування отримає лише попередження, а підприємство/підприємець на ІV групі або загальній системі оподаткування сплатить 10 мінімальних заробітних плат (60 тис. грн.). За повторне порушення протягом двох років доведеться сплатити 30 мінімальних заробітних плат (180 тис. грн. відповідно).
За недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» штраф – 16 мінімальних заробітних плат (96 тис. грн.)
Адміністративна відповідальність (передбачена ст. 41 КпАП)
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства карається штрафом від 500 до 1000 нмдг (від 8,5 тис. до 17 тис. грн). У разі повторного вчинення порушення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 тис. до 34 тис. грн).
Адміністративний штраф накладається на посадових осіб підприємства або ФОП-роботодавця за рішенням суду. Підставою є протокол постанови про накладання адмінштрафу, який виписує інспектор праці під час інспекційного відвідування роботодавців.
Нові підходи до перекваліфікації цивільно-правових відносин у трудові
8 лютого 2021 року на позачерговому засіданні Уряд схвалив проект Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності»
КЗпП України пропонують доповнити новою статтею 21-2, у якій визначити нові ознаки трудових відносин.
Так, робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо є три і більше зазначених ознак наявності трудових відносин:
- особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;
- здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
- виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та / або натуральній формі;
- встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.
Під час встановлення наявності трудових відносин, крім ознак, передбачених частиною першою цієї статті, можуть бути наявні інші ознаки з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь (в інтересах) яких виконується робота.
Враховуючи тенденції, що спостерігаються на ринку праці, ми рекомендуємо роботодавцям відповідально відноситись до вибору угод, що укладаються з виконавцями/робітниками, адже неправильний вибір може боляче вдарити по гаманцю підприємця.
